УАППО

Українська асоціація представниць правоохоронних органів

Поодинці ми сильні,
разом ми могутні

Рахі Ворія

Новини, Слайдер — УАППО в обличчях. Вікторія Арнаутова

УАППО в обличчях. Вікторія Арнаутова

Сьогодні в рубриці “УАППО в обличчях” знайомимо вас із представницею Асоціації, яка щоденно займається гендерною проблематикою. Це Радниця Міністра внутрішніх справ України з гендерних питань Вікторія Арнаутова. Ми попросили її відповісти на 5 питань про робоче й особисте – і ось що з цього вийшло.

Як ви стали правоохоронцем, що підштовхнуло обрати цей фах?

– Я не є правоохоронницею в прямому сенсі, але робота в секторі безпеки й оборони стала моїм сенсом життя з 2014 року, спочатку як громадської діячки в напрямку психологічної підтримки учасників бойових дій, а пізніше і як штатної радниці з гендерних питань Командувача Національної гвардії, а згодом і Міністра внутрішніх справ. Події на Майдані та на сході України запустили зміни в цьому раніше закритому патріархальному секторі й розширили участь громадськості в реформуванні сил оборони та безпеки.

Жінок, котрі працюють у нібито “чоловічих” професіях, не завжди сприймають як рівних. Зокрема через це, деякі жінки не стають тими, ким би справді хотіли бути. Які поради ви б дали жінкам, котрі працюють або планують працювати у правоохоронній сфері?

– Жіноча робота в секторі безпеки й оборони дійсно заслуговує великої поваги і вимагає від жінок розвитку особливих якостей та готовності до ризиків, випробувань, іноді навіть до моральних знущань від керівників-чоловіків – причому одразу “на вході”, під час прийому на роботу! Я розумію, що до цього готова не кожна, а тільки та жінка, яка має дійсно природний поштовх докласти зусиль до підтримки безпеки в суспільстві, реалізувати свої найкращі якості, виконати своє призначення, а іноді ця робота є єдиною гідною можливістю заробляти гроші на життя своє і своїх дітей.

Можу навести один із недавніх яскравих прикладів: жінка близько півтора року намагалася підписати контракт в одному з підрозділів однієї із складових “чоловічого сектору відповідальності”. Станом на сьогодні контракт підписано, але маємо виразну демонстрацію дискримінації за ознакою статі вже під час прийому на роботу.

Чи можна уявити, щоб такі питання й попередження адресували чоловікові:

  • А як ви будете давати раду своїм дітям?
  • У наступну ротацію ви одразу поїдете в ООС (відверте залякування) та підпишете документ про те, що не відмовляєтесь від відрядження до зони ООС!
  • А навіщо ви до нас ідете?
  • Відверто кажучи, у вашому віці (38 років) пізно робити кар’єру в нашому відомстві.
  • У нас великі вимоги до фізичної підготовки (жінка є фітнес-тренеркою і на відмінно склала фізичні нормативи).
  • А гендерною політикою тут нас не лякайте!

Ми серед колег назвали подібну ситуацію “Розплатою за рівність” – таке цинічне, зневажливе ставлення до жінок, які бажають служити. А тепер уявіть собі, як цій жінці при такому командирові доведеться служити? Якими якостями ця жінка повинна володіти, яким самовладанням?…

У таких випадках я вітаю жінку з підписанням контракту, але водночас попереджаю її про відстеження кордонів законодавчого поля та меж порушень з боку командирів, поки не працюють до кінця внутрішні механізми реагування на подібні сексистські випадки. Хочу сказати одне, такі дівчата й жінки – справжні героїні в мирному житті й без війни, вони завжди знають, чого хочуть, тому я підтримую їх у нелегкій щоденній праці та бажаю міцного здоров’я, могутньої сили, рішучості у відстоюванні своїх прав та гідності!

Що, на вашу думку, варто робити в забезпеченні рівних прав жінок і чоловіків у правоохоронних органах та як УАППО допомагає вам це втілювати?

– Щоби забезпечити рівні права та можливості жінок і чоловіків у правоохоронних органах потрібно здійснити комплекс заходів, починаючи з інституаціалізації гендерної вертикалі, приведення внутрішніх організаційно-розпорядчих актів до вимог національного законодавства, з’ясувати невідповідності в законодавстві, що ще заважають, відкоригувати кадрову політику, покращити інфраструктуру й речове забезпечення відповідно до потреб жінок (автоматично вони покращаться і для чоловіків), привести у відповідність заходи з психологічного відновлення особового складу…

І дуже велику увагу в процесі гендерної інтеграції потрібно приділяти підвищенню гендерної обізнаності персоналу й розвитку гендерної компетентності керівників. От у цьому я і вбачаю провідну роль УАППО – саме в навчальному процесі з розвитку лідерських компетентностей жінок, підтримки їхньої мотивації на просування кар’єрною драбиною та взагалі у підтримці жінок у їхній повсякденній діяльності, у психологічному консультуванні, соціальній підтримці жінок. Вони на це заслуговують!

Що вас надихає в житті і спонукає рухатись уперед?

– Сім’я, діти, любов! Інтерес до життя, розвитку, здорового глузду! Віра і Надія на найкраще в Україні!

Які люди чи події найбільше вплинули на ваше становлення як особистості?

– Мої рідні батьки, бабусі та дідусі, чоловік і мої три доньки. Вчителі за напрямами моєї діяльності – мені з ними щастило в житті. Усі вороги, недоброзичливці, заздрісники – без них ніяк. Саме вони – найсильніший двигун для мого розвитку!

Особистий кабінет
Запам'ятати мене
Ми у Facebook
Ми у Twitter
Підтримати УАППО