УАППО

Українська асоціація представниць правоохоронних органів

Поодинці ми сильні,
разом ми могутні

Рахі Ворія

Новини, Слайдер — Жінки на рівні з чоловіками можуть виконувати відповідальні завдання та бути командирами

Жінки на рівні з чоловіками можуть виконувати відповідальні завдання та бути командирами

Про те, як воно – бути поліцейською, які труднощі доводиться долати, про критику, гендерні аспекти та боротьбу за права жінок, – розповіла заступник начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, голова Української асоціації представниць правоохоронних органів Катерина Павліченко.

Джерело: Lойер

Як це, бути жінкою-поліцейським?

– Як на мене, принципової різниці між жінкою-поліцейським і чоловіком-поліцейським немає. Ми всі в однакових умовах несемо службу, виконуємо однакові завдання: чи то під час патрулювання, чи виконуючи інші функції. Хоча раніше, три роки тому, коли тільки розпочалась робота патрульної поліції, дійсно було дещо стереотипне ставлення до жінок. Наприклад, що перебувати в патрульному автомобілі, затримувати зловмисника – це не жіноча справа.

Мені згадалась одна історія поліцейської-командира роти. Вона розповідала, що хоч вона і була командиром — люди зверталися до її колеги-чоловіка, а не до неї. Просто на той час у суспільстві не готові були сприймати її керівником.

Сьогодні в Департаменті патрульної поліції працює 21% жінок-поліцейських, які на одному рівні з чоловіками заступають на службу, захищають громадян на вулицях міст, гідно і професійно виконують покладені на них обов’язки. Багато з них обіймають керівні посади (командири та заступники управлінь, батальйонів, рот, взводів).

Зараз, мені здається, суспільство загалом вже прийняло таку ситуацію і звикло до того, що жінки так само, як і чоловіки, можуть виконувати відповідальні, а іноді й небезпечні завдання, очолювати стройові підрозділи та бути гідними керівниками.

Але якщо взяти той факт, що жінки більш емоційні, ніж чоловіки. Або ж, до прикладу, те, що суто фізіологічно жінці тяжче виконати затримання злочинця. Чи тут є ця рівність?

– Це залежить не від статі, а від характеру людини. Кожен залежно від характеру може знайти себе в поліції в різних підрозділах. Звичайно, важливим є і рівень професіоналізму. Сьогодні змінився підхід у роботі поліції: тепер, крім фізичної сили та витривалості, важливими стали ще й уміння вирішувати конфліктні ситуації, високі комунікативні здібності та вміння співпрацювати з громадою. Це приваблює жінок до служби в поліції. Усе залежить, насамперед, від жінки: як вона готова себе показати, де найкраще може себе реалізувати тощо.

У нас є жінки, які несуть службу в роті тактико-оперативного реагування та беруть участь у затриманнях, виїжджають на виклики, де потрібна фізична сила. Є також і ті, які патрулюють вулиці міст, забезпечують громадський порядок.

Для деяких краще підходить відділ зв’язків із громадськістю, де основними завданнями є профілактика, комунікація та взаємодія з населенням на засадах партнерства. Є жінки, які працюють в апараті, що забезпечує роботу патрульних на лінії.

Чому ви вирішили піти в поліцію?

– У 2015 році я, як і багато інших молодих, амбітних хлопців та дівчат, вирішила приєднатися до лав реформованого структурного підрозділу. Попри те, що мала хорошу стабільну роботу за фахом, у юриспруденції. Тоді, враховуючи події в країні, необхідно було спробувати, і зараз не жалкую про свій вибір.

Будь-яка професія є корисною. Важливо те, де ти себе можеш проявити і реалізувати, та що для тебе є цікавим. Сьогодні моє перебування в Департаменті патрульної поліції, як на мене, приносить користь, адже я можу розвивати й удосконалювати напрями, які координую.

Тобто для вас це, в першу чергу, можливість допомогти системі? Чи все ж більше особистий вибір?

– І те, й інше. Однозначно це мій свідомий особистий вибір. Я люблю свою роботу – це те, чим я живу. І справді я вважаю, що можу бути корисною і максимально цього намагаюсь дотримуватись.

Чи виникали у вас труднощі під час служби в поліції, від початку і до сьогодні?

– Виклики в нашому житті трапляються щодня, особливо в нашій професії. Звичайно, що у мене вони також були.

Приєднатись до лав поліції в 2015 році (на початку реформи) стало для мене першим викликом. Оскільки більша частина моїх знайомих, друзів та навіть рідні бачили мене виключно в сфері юриспруденції і дещо скептично ставилися до мого рішення вступити до поліції.

Інший серйозний для мене виклик був тоді, коли у 2016 році мені запропонували керівну посаду. Я розуміла, що це високий рівень відповідальності, необхідність і готовність ухвалювати швидкі та правильні рішення. При тому, що є певне стереотипне ставлення, ніби-то жінка не може займати керівні посади в цій структурі.

Проте так було раніше. Зараз ситуація змінилась: як у структурі, так і в суспільстві вже сприймають той факт, що жінка не тільки може перебувати на службі в поліції, а й обіймати керівні посади.

Сьогодні я на власному прикладі відчуваю і можу з упевненістю сказати, що нині створюють належні умови для забезпечення рівності жінок і чоловіків. Сам факт, що я займаю посаду заступника начальника ДПП означає, що перед жінками зникли ті бар’єри, які були раніше – в міліції.

Чому ви вирішили створити Українську асоціацію представниць правоохоронних органів?

– Перш за все, слід зауважити, що Асоціація, яку ми створили, є першою в Україні та унікальною для Східної Європи, оскільки сприяє впровадженню гендерно-чутливих політик і практик у правоохоронних структурах.

Ідея зародилася ще два роки тому, коли обговорювали можливості та потенційні шляхи професійного розвитку й кар’єрного зростання жінок у правоохоронних органах України.

Канадські колеги поділилися з нами досвідом, щодо переваг такого об’єднання – менторство, підвищення професіоналізму, рівний доступ до керівних посад, недопущення дискримінації тощо. Я та кілька моїх колег підхопили цю ідею і почали працювати над її впровадженням. Невдовзі ми переконалися, що Асоціація може бути цікавою та створювати переваги, як для системи правоохоронних органів, так і для кожного поліцейського чи поліцейської, які приєднаються до її діяльності.

Тобто ми вдячні канадським експертам, які запропонували цю ідею.

Міжнародний досвід у руйнуванні стереотипів для України в цілому й Асоціації зокрема є дуже цінним. Тому ми відкриті до міжнародного співробітництва. Майже в кожній країні жінки стикаються з однаковими проблемами й перешкодами, як на службі так і в позаробочий час. Розвиток такої співпраці безперечно принесе новий досвід, який може бути ефективний для наших країн.

У світі вже є приклади успішної консолідації зусиль жінок-поліцейських. Серед них можна назвати Міжнародну асоціацію жінок-поліцейських (МАЖП) – всесвітню професійну організацію для жінок, які перебувають на службі в поліції. МАЖП тривалий час функціонує у 26 регіонах. Україна входить до 15 регіону.

Я щодня пересвідчуюсь, що Українська асоціації представниць правоохоронних органів – це дійсно цікаво та необхідно. Адже я бачу натхненні погляди своїх колег, які приєднуються до цієї організації і кажуть, що це дуже класно.

Що дає жінкам ваша Асоціація?

– Це своєрідна платформа, яка руйнує бар’єри, поєднує однодумців та створює сприятливе середовище для обміну досвідом. Завдяки спільним зусиллям можна отримати нові знання та вдосконалити наявні, розширити свої можливості. Асоціація створює умови для прямого спілкування, незважаючи на посаду чи місце роботи, серед представниць і представників різних структур та регіонів.

До асоціації можуть приєднатись як жінки, так і чоловіки, тому що ми є відкритими. На зараз до нас приєдналося 10 чоловіків, які підтримують наші ідеї та цілі, а також політику гендерної рівності. Це дуже важливо для нас сьогодні.

Це трохи дивно звучить: чоловік-учасник Асоціації жінок у правоохоронних органах.

– Зовсім ні. Здебільшого чоловіки, які до нас долучилися, сприяють діяльності Асоціації. Частина з них перебуває на керівних посадах. Своїм прикладом вони показують підлеглим, що є така асоціація, яка займається впровадженням питання гендерної рівності, і що вони безпосередньо теж підтримують цю ініціативу.

Чим саме займається Асоціація, які основні напрями її роботи?

– Повторюся, що асоціація – це платформа для прямого спілкування, взаємної підтримки й наставництва. Вона надає можливості для професійного зростання. Це є основним і важливим моментом для кожного члена, що долучився до організації. Тому що багато хто хоче розвиватись як професійно, так і в особистісному плані. Ми проводимо різні тренінги, наприклад, з лідерства, гендерної рівності, комунікацій, роботи з конфліктами та стрес-менеджменту, тактичні тренінги й навчання із самооборони. Останнє, зокрема, розробили саме для жінок. Тобто прийоми не потребують значної фізичної сили. Ми займаємось у тирі, стріляємо — дівчата залюбки долучаються, тому що розуміють, наскільки це важливо.

Ми проводимо опитування стосовно потреб у навчанні серед наших членів і відповідно до результатів коригуємо навчальні плани. Також ми даємо змогу нашим представникам пройти відповідну підготовку та самими стати тренерами з напрямів, які їх цікавлять. Найближчим часом плануємо розпочати програму менторства – як для наставників з-поміж досвідчених та успішних наших колег, так і для тих, хто потребує коучингу, наставництва й менторства для досягнення нових вершин у кар’єрі, професійному житті та особистому розвитку.

Яке співвідношення жінок і чоловіків має бути в поліції, на вашу думку? 50 на 50?

– Не в цьому полягає питання гендерної рівності чи гендерного співвідношення. Питання в тому, щоб кожна жінка, яка вирішила прийти на службу в поліцію, мала рівні можливості з чоловіками і рівний доступ до позицій, до керівних посад. Якщо вона готова брати на себе відповідальність, бути командиром, то це повинно бути їй доступно.

Особистий кабінет
Запам'ятати мене
Ми у Facebook
Ми у Twitter
Підтримати УАППО