«Дуже важливо, щоб підростаюче покоління не жило в полоні стереотипів»: членкиня УАППО Наталія Новікова
Близько року тому на Полтавщині запрацював Ґендерний центр, який став дієвим майданчиком для реалізації спільних з УАППО проєктів на рівні Полтавської області. До його створення долучилися представниці Асоціації, серед яких членкиня Правління Наталія Новікова. Про те, як з‘явилась ідея реалізації подібного майданчика, які ініціативи в ньому відбуваються та чому такі платформи важливі сьогодні – Наталія Новікова поділилася в інтерв‘ю регіональному виданню «Вісті».
«Ідея створення виникла після першої регіональної конференції УАППО «Правоохоронці України – сила в єдності», що відбувалась у листопаді 2022 року та на якій була присутня Олена Дубинка, співробітниця Полтавської політехніки. Зараз вона очолює Гендерний центр національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». Ідея освітнього проєкту «Професія за покликанням, а не за стереотипом» була в неї давно, і пані Олена запроваджувала його в університеті. До роботи в проєкті вона запросила і представниць УАППО. Коли ми наповнювали змістом проєкт – одним з перших кроків стало створення гендерного центру», – розповідає пані Наталія.
Так, в спільній роботі і дискусії народилась ідея створення Гендерного центру національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», яку підтримала Вчена рада і особисто ректор Володимир Онищенко. За положенням, Гендерний центр і УАППО діють як повноправні партнери. Крім того, у Піклувальній раді центру визначена окрема посада члена Ради від УАППО.
Діяльність центру спрямована на впровадження гендерної рівності у суспільстві, виховання гендерної свідомості і культури, захисту рівних прав і можливостей жінок та чоловіків, створення умов для їх особистої та соціальної самореалізації.
«Визначаючись з цільовими групами, – каже пані Наталія, – ми не обмежували себе певними рамками. Натомість, розуміли, що потреба в повазі до особистості не залежить від будь-яких ознак. Тому в нас дуже довгий перелік категорій осіб, для яких працює Центр, але він не є вичерпним. Це і науково-педагогічні працівники, учні, студенти, захисники, захисниці і члени їх родин, ВПО, постраждалі від війни, правоохоронці тощо».
На сьогодні основний вектор руху Гендерного центру направлений на просвітницьку діяльність – навчання школярів, вчителів та студентів. Зі слів співробітниці Центру, в умовах війни та постійної психологічної напруги, толерантне ставлення один до одного і людиноцентристський підхід в усьому є надважливим.
«Створення Центру як платформи для об’єднання однодумців на місцевому рівні – це і потреба суспільства, і обов’язок тих, хто хоче покращувати становище в громаді», – підкреслює Наталія Новікова.
Тематика освітніх заходів різна й здебільшого залежить від запитів слухачів. Часто в якості менторів виступають фахівці й фахівчині з університету або з Полтавського осередку УАППО, серед яких є представники і представниці з різних підрозділів Національної поліції та ДСНС. За неповний рік роботи силами Центру проводили заняття з домедичної допомоги, мінної безпеки, торкались тем булінгу і домашнього насильства. Звісно, говорили і на гендерну тематику.
«Дуже важливо, щоб підростаюче покоління зростало з повагою до себе і оточуючих, не боялося обирати свій шлях в житті, керувалося покликанням і було щасливим, а не жило в полоні стереотипів», – зауважує пані Наталія.
Основна діяльність фахівчині у Гендерному центрі спрямована на просвітницьку роботу, а її аудиторією часто виступають як цивільні, зокрема й діти, так і колеги з поліції. Як говорить сама Наталія Новікова, перші свої знання з гендерної тематики вона отримала ще в 2017 році. З того часу постійно навчається, а УАППО дає таку можливість, адже розвиток колективу і його професійне зростання є однією з цілей діяльності Асоціації. Тож маючи досвід участі в національних і міжнародних навчальних конференціях, тренінгах і семінарах, пані Наталія завжди радо ділиться здобутими знаннями з оточуючими.
Лише цього літа фахівці й фахівчині Гендерного центру провели ряд заходів, присвячених річниці ратифікації Україною Стамбульської конвенції. Так, було проведено три відкриті лекції для студентства та інших зацікавлених груп; зі студентами/ками філологами переглянули фільм про Рут Гінсбург «За статевою ознакою» англійською мовою з подальшим обговоренням. Діти з дошкільного центру Полтавської політехніки відвідали з екскурсією офіс омбудсмена в Полтавській області. На завершення серії заходів було проведено Круглий стіл із залученням представників/ць різних інституцій, громадських організацій, фахівців/чинь у сфері гендерної рівності тощо. Заходи з нагоди першої річниці ратифікації Стамбульської конвенції мали на меті покращити розуміння Конвенції, її рекомендації у відповіді на ґендерно-зумовлене насильство, зокрема, домашнє насильство, протидію сексуальним домаганням, інклюзивність в реалізації корекційних програм для кривдників, моніторинг виконання Конвенції тощо. Залучення представників місцевої влади і місцевого самоврядування сприяло покращенню взаємодії із громадськими організаціями, які працюють над впровадженням гендерної рівності, сприяють забезпеченню рівних прав і можливостей для жінок і чоловіків в Полтавському регіоні та із суспільством в цілому.
«Спілкуючись з людьми, які чули про гендерну рівність переважно від противників Стамбульської конвенції, розумієш наскільки глибоко врізались в пам’ять людей хибні висловлювання, спотворені поняття тощо. Антипропаганда десяти років попрацювала дуже добре», – переконана Наталія Новікова.
Переважна більшість тем, піднятих на спільних бесідах у навчальних закладах, стосується негативних явищ суспільства таких як булінг та домашнє насильство.
«Є така хибна думка, що коли проблему не помічати, то вона зникне. Я вважаю навпаки: визнати проблему, говорити про неї – це вже частина вирішення цієї проблеми. Часто людина, яка терпить насилля, не знає, де і як отримати допомогу. А найжахливіші ситуації, коли потерпілі вважають таку ситуацію нормою, чи взагалі звинувачують себе в тому, що відбувається. Говорити, що насильство – це не є норма, що для кривдників є покарання, а для постраждалих є багато сервісів, які надають допомогу дуже важливо. Роками в нашій країні домашнє насильство вважалось «суто сімейною справою» і не можна було про це говорити. Зараз, коли ми про це говоримо, ставлення суспільства змінюється. А виховувати молодь, нетерпиму до будь яких проявів насилля, – це і є один із шляхів вирішення проблеми», – зауважує пані Наталія.
Що стосується законодавства з протидії домашньому насильству, то воно з моменту прийняття профільного закону постійно змінюється і вдосконалюється. Зараз законотворець дав більше інструментів для боротьби з цим явищем, ніж було на початку, або взагалі до прийняття закону. І поліцейські готові застосовувати усі визначені законом інструменти для допомоги постраждалим.
«Коли ми говоримо про дітей, то треба розуміти, що обов’язок дорослих підсилити голос дитини, особливо дитини, яка страждає від домашнього насилля. Це і вчителі, і вихователі чи психологи в освітньому середовищі, і лікарі сімейної медицини, педіатри. Дорослі мають звертати увагу на зміни в поведінці дітей, до скарг, з якими дитина звертається, бути уважнішими і пам’ятати, що законом і підзаконними актами визначений порядок повідомлення про домашнє насилля для усіх суб’єктів взаємодії», – говорить правоохоронниця.
Галерея
