Історія Оксани Воробій

Інспектор відділу «Служби освітньої безпеки» Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, лейтенант поліції.

Оксана зростала в родині, для якої моральні принципи, уважність до ближнього та порядність складали основу життя. Батько-військовий та мати-педагог багато у чому сформували її шлях. Дівчина обрала педагогічну освіту, а згодом і службу в поліції. Зрештою обидва напрями зустрілися в одній професії. Оксана починала зі служби в лавах Патрульної поліції та згодом пройшла відбір на посаду інспектора «Служби освітньої безпеки», яка була започаткована в Україні у 2023 році. Працюючи у школі, поліцейська у якийсь період почала помічати зміни у поведінці та зовнішньому вигляді підлітків, які були характерні для станів, спричинених психотропними або наркотичними речовинами - блідість, специфічний вигляд зіниць, зміни настрою, прояви агресії, стривоженість. Проводилися профілактичні бесіди з учнівством, батьками, яких також почало турбувати те, що зі школи діти приходять зовсім в іншому стані. З’ясувалося, що підлітки купують і вживають психотропні речовини, але не виходило це припинити. Крок за кроком вдавалося отримати більше інформації, залучити батьків, підключилися й відповідні підрозділи національної поліції. Після величезної проведеної слідчої роботи вдалося виявити міжрегіональну мережу збуту і поширення заборонених речовин та запобігти подальшому поширенню їх серед дітей.

“Ідея служити переслідувала мене з дитинства. Мене надихав мій батько військовий”

“Важливо йти за покликом. Адже рано чи пізно настає момент, коли ти зустрінешся сама із собою і доведеться чесно зізнатися собі, чи ти та, ким себе відчуваєш” 

Оксана говорить з дітьми та підлітками не через загрозу покарання, а через діалог. Як людина вона прагне вчасно зупинити біду, як інспекторка СОБ робить все, аби попередити загрозу, достукатися до дітей та їхніх батьків. Іноді за тривожними сигналами відкриваються складні історії. На думку Оксани, довіра - це те, над чим поліцейські мають працювати невпинно та відкрито, адже саме до них люди мають звертатися по допомогу, не боячись осуду, тиску чи байдужості.

Оксана зауважує, що на підлітках регулярно хочуть нажитися, і своєю головною місією вона бачить невпинну протидію таким речам. Її головною мотивацією є здорове та щасливе майбутнє молодого покоління. 

“Часто буває так, що до нас звертаються  за порадами та допомогою. Діти також не байдужі, вони хочуть вирішувати проблеми і шукають дорослого, який би посприяв їм в цьому” 

На думку Оксани із упередженим ставленням суспільства до жінок на подібних посадах найкраще говорити мовою результатів. Поліцейська щиро радіє, коли знає — вчергове вдалося зупинити зло і покласти край шкоді, якої злочинці завдавали людям. Жінка наголошує, що важливіше за все - бути чесною із собою і не піддаватися впливу чужих думок, що ґрунтуються на стереотипах та суб’єктивних судженнях. Перепони будуть завжди, і часом щось не вдаватиметься так, як хотілося, - варто продовжувати йти туди, куди веде серце, не думаючи про обмеження. Підтримувати ментальну рівновагу Оксані допомагає вміння бачити красу та натхнення.

“Я бажаю кожній жінці слухати своє серце, йти за покликом навіть коли важко, страшно, коли всі відмовляють від цього. Та коли ти чесна із собою та своєю совістю, ти маєш бути там, де щиро хочеш бути. Тебе вже ніхто не зламає. Навіть там, де комусь буде страшно, тобі буде спокійно і ти знатимеш, що робити”