Історія Алли "Фрол"

Аеророзвідниця бойової бригади “Хижак” при Департаменті патрульної поліції

Своєю найбільшою мотивацією Алла називає дітей. Безпека майбутніх поколінь, шанс для кожної дитини вчитися та зростати на мирній рідній землі  — її найвищий пріоритет Вона завжди опікувалася тими, хто потребував захисту і рішення стати до лав поліції було усвідомленим та щирим.

“Сьогодні всім дітям потрібна підтримка і правда про те, що відбувається”

 “Якщо ви бачите дитину у скрутному становищі, ніколи не проходьте повз”

 Героїня має п'ятьох дітей. Двоє з них сестри, над якими вона опікується з самого дитинства. Сестра Алли зарано пішла з життя багато років тому і двоє племінниць стали для неї за рідних доньок, які є величезною підтримкою для неї. Наразі Алла має і двох онуків - хлопчика та дівчинку.

“Я виходжу на зв'язок з дітьми щодня, аби вони знали, що зі мною все добре. Вони дуже підтримують мене, пишаються. Та все ж сильно хвилюються”

Алла служить у патрульні поліції з 2019 року, з них останні рік і 9 місяців у складі “Хижака”. Задачі, які виконує Фрол на позиціях, колись могли звучати як фрагменти з мемуарів героїв Другої Світової Війни. Але це реальність, яку доводиться долати і крізь яку проходити, зберігаючи людяність та віру у цей світ. Виходити з позицій часто означає рухатись під обстрілами, завмираючи щохвилини долілиць. Під час однієї з операцій Алла разом із побратимами перебувала у будинку, в який влучив російський снаряд. Після цього ворог підпалив розвалини з FPV-дрону. Отримавши контузії, не маючи можливості говорити та бачити деякий час, поліцейські впродовж кількох годин вибирались з-під палаючих завалів.

При цьому завжди трапляються речі і у цивільному світі, від яких серце важчає. Доводиться рятувати тих, хто вирішив вкоротити собі віку, шукати і затримувати ґвалтівників, знаходити способи допомогти людям старшого віку, покинутим напризволяще.

“Довелось побачити багато біди. Може накопичуватись втома, біль, можна плакати. Але ми маємо захистити всіх, хто цього потребує”

 “Колись на службі довелось проводити СЛР (серцево-легенева реанімація) старшій людині. І змогла, запустила йому серце. Це був найбільший подарунок для мене”

“Я би радила йти служити у поліцію тим, хто щиро любить людей, прагне допомагати народу України. Без поваги до народу не можна бути поліцейським.

Якщо жінка вирішує йти до поліції і чесно розуміє, наскільки вона любить і поважає народ, наскільки щиро хоче допомагати дітям, молоді, вірить у себе, її ніщо не зламає”